Як ми реагуємо на критику

Кожному з нас доводилося неодноразово чути критику на свою адресу. То, ми щось не так зробили, то не правильно дали відповідь, то не так відреагували на зауваження…

Слід пам’ятати, що не варто критикувати інших! Усі люди негативно ставляться до критики на свою адресу. І, як правило, знайдуть собі виправдання, наводячи десятки доказів у власній правоті, і негатив буде направлено проти того, хто виступає з критикою!

Якщо ж виникає необхідність зробити зауваження, виказати незадоволення діями, то спершу, людину слід похвалити, сказати, що вам в ній подобається. Цим ви викличете ряд позитивних емоцій; людина почне ставитися до вас краще, цінувати ваші слова, сприймати їх серйозно; ви піднімете її і власну самооцінку.

Потім слід конкретно сказати, що необхідно робити. Якщо сказати, що зроблено погано, то це – не об‘єктивно, бо людина думає, що зробила добре, а хтось – що занадто погано, або – занадто добре! Обов’язково треба сказати про свої почуття, чим саме ви незадоволені! Тобто, розмову необхідно перевести не в критику, а у конструктивну бесіду!

Не слід порівнювати дії однієї особи з іншою. Необхідно порівнювати дію особи з її попередніми результатами: «Минулого разу Ви надали більш повну інформацію!»

Слід пам’ятати, що критику сприймають всі по-різному – одні почули  і забули, а інші будуть не спати ночами, страждатимуть, хвилюватимуться.

 А, насправді, ця думка – суб’єктивна! Ви вважаєте – так, а співрозмовник інакше, а третя сторона – ще інакше!

Необхідно навчитися не зациклюватися на критиці, абстрагуватися, не вбирати в себе всю інформацію! Слід розуміти, що бачення кожної особи – індивідуальне, не всі можуть сприймати і розділяти вашу точку зору! Чи всім подобається класична музика, балет!?…

Проте відкидати чужу думку не треба! Необхідно, обов’язково її вислухати та прислухатися до неї! Можливо ця людина має рацію!!! – з боку видніше!

Як досягти мети під час діалогу?

Як говорив французький письменник Ларошфуко:

 «Істинне красномовство полягає в тому,

щоб сказати все, що треба, але не більше»

У діловому спілкуванні часто виникають непорозуміння між колегами, діловими партнерами. Слід пам’ятати, що спілкування — це обмін інформацією, емоціями, переживаннями однієї людини іншій, це процес пізнання та самопізнання.

Розрізняють два шляхи передачі інформації:

 1) вербаліка – все, що стосується слів – швидкість мовлення, інтонація, паузи;

 2) невербаліка – пози, жести, міміка, артикуляція, погляд тощо.

Спробуємо з’ясувати, а що ж саме необхідно для того, щоб досягти мети у спілкуванні? Значну роль у досягненні мети під час спілкування відіграє дотримання правил культури спілкування. Так, до усного ділового мовлення ставляться такі вимоги:

1) точність у формулюванні думки, не двозначність;

2) логічність та лаконічність вираження думок;

3) відповідність між змістом і мовними засобами;

4) відповідність між мовними засобами та обставинами мовлення;

5) відповідність між мовними засобами та стилем викладу;

6) вживання сталих словосполучень, різноманітність мовних засобів;

7) нешаблонність у побудові висловлювання;

8) доречність мовних засобів;

9) виразність дикції, інтонація мовця.

Під час спілкування слід пам’ятати, що кожна людина є особистість і вимагає до себе поваги! Тому, спілкуйся з іншими так, як хочеш, щоб спілкувалися з вами!

На жаль, часто наші слова не співпадають з нашими думками. А неправдивість слів, як правило, відчувається! Слід бути чесними, правдивими! Нам ніколи не повірять, якщо ми будемо говорити неправду, бо ми видаємо себе через жести, інтонацію, емоції! Відвертість, чесність, відкритість – основа взаєморозуміння у будь-яких відношеннях!

Іноді ми говоримо, але не чуємо інших! Необхідно навчитися слухати, чути  й поважати думку іншого!

 Часто ми думаємо, проте не кажемо про що саме! У такому випадку діалогу не буде! Необхідно донести свої думки до апонента!

Слід більше спілкуватися з успішними людьми! Ці люди можуть мотивувати нас порадою, підтримкою, особистим успіхом.

Рекомендується перед спілкуванням з діловими партнерами вивчити предмет розмови досконало! Підготувати необхідні документи, відповіді на можливі питання.

Ми повинні навчитися переконувати співрозмовника! А це можна зробити  лише наводячи яскраві приклади із реального життя, аргументуючи власну точку зору! Ні в якому разі не слід переходити на крик, брутальну, ненормативну лексику! Психологи доводять, що під час крику, людина чує лише крик й зовсім не сприймає інформацію! Тому говорити слід чітко, переконливо, але тон не підвищувати!

Уміння «говорити» - полягає в тому, щоб донести свою інформацію опоненту! Необхідно визначити мету спілкування; вигоди – заради чого ми починаємо спілкування!

 Якщо йдете на співбесіду – варто подумати: а що ви будете мати, якщо пройдете цю співбесіду?

Пам’ятайте, що успіх перемовин  – це тоді, коли обидві сторони мають виграш! Спілкуйтеся й досягайте своєї мети!